Дослідники показали, що існування Леванту - регіону, через який понад сто тисяч років тому перші люди почали переселятися з Африки в Євразію - майже повністю залежало від пилу.
Спочатку ізраїльські вчені задалися простим питанням: Товсті ґрунти, як правило, формуються в районах з вологим кліматом, а тонкі - в посушливих умовах з більш низькими темпами вивітрювання. Але в Середземномор'ї, де порода здебільшого складається з розчинного карбонату, вірно зворотне: у вологіших північних регіонах знаходяться тонкі непродуктивні ґрунти, а в більш посушливих південно-східних - товсті та продуктивні.
Деякі вчені пов'язують ці закономірності з відмінностями у швидкостях ерозії, обумовленими діяльністю людини, але автори нової роботи, опублікованої в журналі Geology, показали, що вирішальним факторам була не ерозія, а надходження пилу. Згідно з авторами дослідження, швидкість вивітрювання занадто мала, щоб сформувати ґрунт з корінних порід.
Щоб оцінити вплив пилу на середземноморські ґрунти, дослідники простежили, звідки в регіон потрапляли пилові частинки. Для цього вчені зібрали зразки ґрунтів регіону, а також різних джерел пилу і порівняли в них розподіл частинок за розмірами. У результаті виявилося, що більш тонкі ґрунти містили найдрібніші зерна з віддалених пустель, таких як Сахара, а в більш товстих і продуктивних грунтах містився більш грубий пил з найближчих джерел.
Товсті ґрунти в Східному Середземномор'ї сформувалися 200 000 років тому, коли льодовики покривали великі ділянки суші, розмалюючи корінні породи і створюючи велику кількість дрібнозернистих відкладень. Таким чином регіони з тонкими грунтами отримували більш дрібнозернистий пил і ставали придатними для ведення сільського господарства. Саме завдяки пилу люди, які заселили Левант більше ста тисяч років тому змогли вижити там, зберегти свою популяцію і рушити далі в Європу.
