Але, незважаючи на всі свої явно фантастичні властивості, ДНК працює за звичайними законами природи. І ніякої магії тут немає. Так, іноді принципи її функціонування не завжди очевидні. Але наукові дослідження цілком можуть їх виявити.
Після виявлення на Землі метеоритів, які майже напевно потрапили на нашу планету з Місяця і Марса, стало актуальним питання - а чи не є звичайною справою обмін пребіотичними хімічними речовинами, або навіть примітивним життям між різними світами нашої та інших планетних систем? Значення для астробіології і науки в цілому деяких біологічних ознак і речовин, виявлених в метеоритах Шерготті і ALH 84001, залишається поки під питанням.
Медуза як зразок позаземної форми життя
Перше виявлення амінокислот у космосі відбулося 1994 року. У молекулярній хмарі, відомій як Стрілець V2, було виявлено гліцин. Тому дуже ймовірно, що деякі важливі пребіотичні хімічні речовини, включаючи амінокислоти, поглинають речовини космічного пилу. І згодом осаджуються на поверхні молодих планет під час ударів їх кометами і астероїдами.
Наші потужні телескопи пильно дивляться в глибини космосу. Вони з ранку до ночі, невтомно, шукають інші планети. Світи, які відкривають ці інструменти, завжди цікаві. З різних причин. А ті з них, які є найбільш схожими на Землю за своїм розміром і складом, є найбільш інтригуючими. Оскільки саме скелясті планети, подібні до нашої, мають, на думку науки, найкращі шанси для підтримки життя.
